П’ять основних традиційних технологій неруйнівного контролю включають радіографічне (RT), ультразвукове (UT), магнітопорошкове (MT), пенетрантне (PT) і вихрове струмове (ET).
Радіографічне дослідження (RT)
Радіографічне тестування використовує рентгенівські або гамма-промені для проникнення в об’єкт і виявляє зміни інтенсивності пропущених променів, щоб визначити, чи є дефекти всередині об’єкта, а також їх розташування та розмір. Цей метод не пошкоджує досліджуваний об'єкт і широко використовується в промисловій сфері.
Ультразвуковий контроль (УЗ)
Ультразвукове тестування використовує принцип, згідно з яким ультразвукові хвилі відбиваються, коли вони стикаються з дефектами під час поширення в об’єкті, і визначає дефекти всередині об’єкта шляхом аналізу форми відбитої хвилі, часу прибуття та іншої інформації. Цей метод не руйнує частини чи матеріали, його можна перевірити безпосередньо на місці та є високоефективним.
Магнітопорошковий тест (MT)
Магнітопорошкове тестування використовує той факт, що після того, як феромагнітні матеріали намагнічуються в магнітному полі, дефекти будуть притягувати порошок заліза, утворюючи видимі дефекти. Цей метод часто використовується для перевірки дрібних тріщин або інших дефектів на поверхні феромагнітних матеріалів.
Тест на проникнення (PT)
Тестування на пентнетрант використовує принцип капілярної дії для нанесення барвників або флуоресцентних барвників на поверхню, що перевіряється. Барвники будуть проникати в поверхневі дефекти. Після видалення надлишку барвників дефекти виявляються за допомогою фарбування або флуоресцентних реакцій.
Випробування вихровими струмами (ET)
Тестування вихровими струмами використовує змінне електромагнітне поле для створення вихрових струмів у металі, що перевіряється, і визначає наявність дефектів у металевому матеріалі шляхом аналізу змін у вихрових струмах. Цей метод підходить для провідних матеріалів і часто використовується для перевірки такого обладнання, як трубопроводи та посудини під тиском.
