Хімічний склад відноситься до елементів, присутніх у сталі, таких як вуглець, марганець, кремній тощо, які впливають на міцність, твердість і пластичність сталі. У процесі виробництва сталі необхідно строго контролювати відсотковий вміст цих елементів, щоб досягти бажаних властивостей.
Наприклад, вуглець є основним легуючим елементом у сталі та відіграє важливу роль у визначенні міцності та твердості сталі. Чим вищий вміст вуглецю, тим міцніша і твердіша сталь, але це також робить матеріал більш крихким і менш пластичним. Інші легуючі елементи, такі як марганець, хром, нікель і молібден, додаються для підвищення специфічних властивостей, таких як стійкість до корозії, зносостійкість або висока температура.
Механічні властивості, з іншого боку, є результатом перевірки поведінки сталі за різних умов, таких як міцність на розрив, межа текучості та подовження. На ці властивості впливає не тільки хімічний склад, але й процес виробництва та термічної обробки сталі.
Міцність на розрив вимірює максимальну напругу, яку може витримати матеріал перед розривом, а межа текучості вказує на точку, в якій матеріал починає пластично деформуватися під навантаженням. Подовження вимірює пластичність матеріалу, яка є здатністю матеріалу пластично деформуватися перед розривом.
Свайна труба
