Визначення номінального тиску
Номінальний тиск трубопроводу означає максимальне внутрішнє напруження, яке трубопровід може витримати без тривалої деформації, витоку або поломки. Він являє собою максимально допустимий робочий тиск, який може безпечно витримувати трубопровід за певних умов (таких як температура та фактори навколишнього середовища).
Вибір правильного номінального тиску для конкретного застосування має важливе значення для забезпечення безпечної та ефективної роботи трубопроводу та відповідного обладнання. Заниження номінального тиску може призвести до катастрофічної несправності, тоді як завищення номінального тиску може призвести до непотрібних витрат і неефективності.
Тиск у трубопроводі зазвичай поділяють на такі рівні:
Сталева труба низького тиску: зазвичай використовується рівень тиску сталевої труби низького тиску 0.1Mpa-1.6Mpa, який в основному підходить для водопостачання, транспортування газу та інших галузей.
Сталева труба середнього тиску: зазвичай використовуваний рівень тиску сталевої труби середнього тиску становить 2,5 МПа-6.4 МПа, що в основному підходить для хімічної промисловості, теплових трубопроводів та інших галузей.
Сталева труба високого тиску: зазвичай використовуваний рівень тиску сталевої труби високого тиску становить 10 МПа-32МПа, що в основному підходить для нафтохімічної промисловості, водозбереження та інших галузей.
Сталева труба надвисокого тиску: зазвичай використовуваний рівень тиску сталевої труби надвисокого тиску становить 32 МПа-100МПа, що в основному підходить для морських розробок, атомних електростанцій та інших галузей.
Для зручності використання та керування номінальний тиск сталевих труб зазвичай вказується на трубі. Метод маркування полягає в покритті поверхні або порту труби табличкою та вказівкою назви, специфікації, матеріалу та номінального тиску на табличці.
Труба з вуглецевої сталі високого тиску A179
